Коли ми звикаємо до кризи, реакції на неї поступово переходять до частини мозку, де живуть звички. Так відбувається “заморожування”. Як розморозити команду? Як додавати життя та продуктивності?
Щоб знайти рішення та сили спасатися під час активної кризи мозок повинен зупинитися, тіло - завмерти, відключитися. Наступає пауза, повна тиша.. Ми збираємо сили для міцного прориву.
Але після цього, коли ми потроху звикаємо до ціх обставин, мозок більше не сприймає це як “кризу”, нові нейронні звя’зки сформувалися, автоматично (без нашого усвідомлення) з’явилися нові цінности та нова поведінка. Але ємоційні та фізиологічні реакції не завжди встигають.
Якщо мозок дав команду “дій”, а тіло не встигло зреагувати, то відбулося “замороження” реакцій (емоційна та тонусна іммобільність). Ми цього навіть не усвідомлюємо, не відчуваємо спочатку. Але згодом…
Ми можемо спостерігати уповільнення рухів, запізненні реакції, нам здається, що ми стали більш ледачі, що ми недостатньо вкладаємо зусиль. Це - одночасно - нові цінності (які не стосуються бізнесу та відповідальності) та залишки тонусної іммобільності (“замороженності”).
Щоб допомогти членам команду вийти з кризи швидше та м’якше, керівник повинен змінити мову.
Так, МОВУ !
Слова мають друге місце (після візуальних стимулів) для нашого мислення в процесі прийняття рішення (добре/зле, гарно/погано). Іншим словом – самопочуття залежить від того, що я бачу та що я чую (зовнішнє оточення).
Тому керівникові треба змінити мову:
1. Якщо ми хочемо отримати бізнес результати – ми говори про особисте.
2. Якщо ми хочемо «розігнати» команду (додати швидкості) – ми говоримо про емоції.
3. Якщо ми хочемо розігріти команду – ми говоримо про досягнення.
4. Якщо ми хочемо розбудити команду – ми говоримо про тіло, відгукаємося фізіологією.
Наведу приклади. Коли ваші колеги доповідають, не відповідайте мовою бізнесу. Додайте щось таке «Коли я це чую, в мене починає швидше битися серце, аж дихання перехоплює», «Я так тобою пишаюся, коли побачу, обійму аж до хрусту, щоб ти кожною кісточкою свого тіла відчув як сильно я радію за тебе». Слова залежать від ваших стосунків та культури бізнесу. Але намір - говорити більш тепло, емоційно, фізиологічно.
Серце, дихання, дар мови, руки, обличчя, пульс, кров, очі… все це додає відчуття, що ви насправді пов’язані емоційно, що ви можете бути близькою людиною, що ви тепла людина, жива, справжня, рідна.
Кожен повинен знайти свої слова. Це сильно залежить від того, наскільки ваша команда готова до емоційного контакту, наскільки вони симпатичні друг другу, наскільки це вже є часткою вашою культури. Але основне: вивести команду з «замороженого» стану можна новою – теплою, емоційною та фізіологічною – мовою.
Як вам ця думка?